Незалежній Україні – 25!

Вже 25 років минуло з того часу, як на мапі з'явилася незалежна Українська держава, а її громадяни здобули право творити свою історію, бути господарями на рідній землі та робити власний вибір. Тоді країна починала життя по-новому, а перед дорожніми підприємствами постало надважливе завдання – забезпечити безпечний та комфортний рух автотранспорту в ринкових умовах ведення господарської діяльності. Незважаючи на фінансові труднощі, за ці роки вдалося побудувати та реконструювати тисячі кілометрів доріг і мостів.

Чверть століття – невеликий відрізок часу у розвитку країни чи галузі, але ціла епоха у житті окремої людини. Тому сьогоднішня наша розповідь про дорожників, які до здобуття незалежності та останні 25 років залишаються вірними обраній професії і продовжують робити все можливе для успішної розбудови мережі автомобільних доріг незалежної України. Матеріал про патріотів галузі читайте в четвертому та п'ятому номерах журналу

Микола Коломоєць з юнацтва мріяв будувати дороги, був глибоко переконаний, що якісна дорожня мережа – ознака будь-якої цивілізованої країни. Першим кроком до здійснення мрії стало закінчення водійських курсів, після чого юнак навіть встиг трохи попрацювати на колгоспній ниві. Трудовий шлях у дорожній галузі Микола Коломоєць розпочав у 1972 році на посаді водія Красноармійського районного дорожнього ремонтно-будівельного управління № 8 (нині – філія «Красноармійський автодор» ДП «Донецький облавтодор»). Паралельно навчався в Харківському автодорожньому технікумі, а згодом і в Харківському автомобільно-дорожньому інституті. Після здобуття вищої освіти працював майстром, головним інженером і врешті-решт начальником Красноармійського автодору, виховавши цілу плеяду професійних дорожників. Сьогодні Микола Васильович обіймає посаду заступника начальника філії.

(Повну версію статті читайте в №4, 2016 журналу «Дорожня галузь України»)