Укравтодор завершив розробку проекту Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на 2018-2022 роки. Її основна мета – створення в найближчі роки сприятливих умов для підвищення рівня безпеки руху, швидкості, комфортності та економічності автомобільних перевезень пасажирів і вантажів автодорогами загального користування державного значення.

За словами заступника директора Департаменту розвитку мережі доріг агентства Андрія Чабанівського, на сьогодні проект Програми перебуває на стадії громадських слухань та погодження із зацікавленими міністерствами. Зокрема, документ уже погодили Міністерство фінансів, Міністерство екології та природних ресурсів і Міністерство соціальної політики. Нині триває його узгодження в Мінекономрозвитку. Після погодження Мін’юстом проект буде передано на затвердження Кабінету Міністрів України.

Редакція журналу «Дорожня галузь України» звертається до депутатів Верховної Ради України та місцевих рад, представників органів державної влади в регіонах, науковців, фахівців-дорожників, ветеранів, загалом усіх, хто щиро вболіває за розвиток галузі, висловити на сторінках нашого видання свої пропозиції та зауваження щодо положень Програми. Лише разом ми зможемо зробити наші дороги по-європейськи комфортними та безпечними!

Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма

Мережа автомобільних доріг загального користування протяжністю  169,5 тис. кілометрів та щільністю 281 кілометр на 1 тис. кв. кілометрів переважно відповідає темпам розвитку національної економіки. Проте транспортно-експлуатаційний стан переважної більшості автомобільних доріг є незадовільним: 97 % усіх автомобільних доріг мають високу зношеність та потребують капітального або поточного ремонту, 39 % автомобільних доріг державного значення не відповідають вимогам за міцністю, а 51 % – за рівністю.

За оцінками експертів Світового економічного форуму, Україна посідає 132 місце у світі за рівнем розвитку автомобільних доріг. Середня швидкість руху на автодорогах України, відповідно, у 2-3 рази нижча, ніж у західноєвропейських країнах. Крім того, понад 9,6 тис. мостів за технічними параметрами не відповідають сучасним нормам і фактичному навантаженню, 1923 мости потребують термінового ремонту, а 86 мостів знаходяться в аварійному непрацездатному стані.

Такий стан автомобільних доріг загального користування і мостів не забезпечує повною мірою швидке, комфортне, економічне та безпечне перевезення пасажирів і вантажів, розвиток транзитних перевезень, створює соціальну напругу у суспільстві, знижує конкурентоздатність вітчизняної економіки, ставить під загрозу подальший соціально-економічний розвиток держави та її інтеграцію до європейської спільноти.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв'язання програмним методом

Основною причиною незадовільного стану автомобільних доріг є низький рівень фінансування дорожніх робіт, який за останні роки становить 10 – 14 відсотків від мінімально необхідної потреби у ремонті та утриманні мережі автомобільних доріг.

У 2013 році була розроблена та затверджена Державна цільова економічна програма розвитку автомобільних доріг загального користування на 2013-2018 роки, виконання якої протягом 2013-2015 рр. було зірване через суттєве недофінансування. У ці роки фактично припинено роботи з будівництва автомобільних доріг,  обсяги робіт з поточного середнього ремонту в десятки разів були меншими від нормативних, ямковість ліквідовували несвоєчасно та не на усіх дорогах. Як наслідок, стан доріг погіршився до катастрофічного. І навіть активізація в 2016 році ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах не дала змоги реалізувати заходи, визначені зазначеною програмою.

Проблема недостатнього фінансування посилюється ще й тим, що в 2015-2016 роках були скасовані цільові джерела фінансування дорожньої галузі, а заплановані в загальному фонді державного бюджету витрати на розвиток автомобільних доріг, як правило, недофінансовувалися Державною казначейською службою.

Крім того, є ще цілий ряд проблем у дорожньому господарстві України:

- наявність зруйнованих в результаті військових дій на Сході України ділянок автомобільних доріг та мостів;

- велика кількість об'єктів незавершеного будівництва;

- швидке руйнування дорожніх конструкцій, спричинене збільшенням вагових навантажень від транспортних засобів, інтенсивністю руху, на які існуюча мережа доріг не розрахована;

- відсутність ефективної незалежної системи контролю якості;

- монополізм держави у сфері експлуатаційного утримання автомобільних доріг;

- відсутність на державному рівні довгострокової стратегії розвитку автомобільних доріг.

У зв’язку з прийняттям законодавчих актів щодо децентралізації системи управління автомобільними дорогами та створення дорожнього фонду з 2018 року розв'язання цих проблем можливе за умови розроблення Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на 2018-2022 роки з урахуванням досвіду провідних держав світу, враховуючи соціально-економічні пріоритети розвитку регіонів та держави загалом.

Мета Програми

Метою Програми є створення сприятливих умов для підвищення рівня безпеки руху, швидкості, комфортності та економічності автомобільних перевезень пасажирів і вантажів автомобільними дорогами загального користування державного значення.

Визначення оптимального варіанта розв'язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Можливі два варіанти розв'язання проблеми:

Перший варіант передбачає збереження існуючої ситуації (обмеженість фінансових ресурсів на розвиток та утримання автомобільних доріг, неритмічне фінансування, хаотичне планування виконання робіт на об'єктах дорожнього будівництва, високий рівень суб'єктивізму, відсутність об'єктивної інформації щодо стану автомобільних доріг).

Перевагою такого варіанта є економія коштів державного бюджету, які протягом п’яти років можуть спрямовуватися на інші цілі, в тому числі на пенсійне та соціальне забезпечення громадян.

Негативною стороною цього варіанта є зниження конкурентоздатності вітчизняної економіки та зростання соціальної напруги у суспільстві, у результаті чого можливе гальмування євроінтеграційних процесів у країні.

Другий, оптимальний варіант, передбачає фінансування чітко визначених завдань та заходів розвитку автомобільних доріг за рахунок бюджетних коштів, кредитних коштів та коштів концесіонерів.

Перевагою такого варіанта є зменшення навантаження на державний бюджет за рахунок диверсифікованих джерел фінансування, формування стабільних джерел фінансування дорожнього господарства, покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг під контролем держави та стрімкий розвиток ринкових відносин у дорожній галузі. Цей варіант насамперед здатний забезпечити розвиток вітчизняного виробництва, збереження і створення нових робочих місць, збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів.

Шляхи і способи розв'язання проблеми, строк виконання Програми

Проблему передбачається розв'язати шляхом:

• відновлення та розвитку мережі автомобільних доріг загального користування державного значення і мостів за маршрутним принципом, насамперед із Заходу на Схід (Київ – Харків – Слов'янськ, Львів – Умань – Кропивницький – Дніпро, Рені – Одеса – Миколаїв – Херсон – Мелітополь – Маріуполь), з Півночі на Південь (Нові Яриловичі – Чернігів – Київ – Одеса, Кропивницький – Миколаїв, Дніпро – Кривий Ріг – Миколаїв, Полтава – Олександрія – Кривий Ріг), а також зруйнованих у результаті військових дій на Сході України згідно із сучасними європейськими стандартами з відповідною дорожньою інфраструктурою;
• завершення об'єктів незавершеного будівництва високого ступеня готовності з найвищим показником соціально-економічної ефективності;
• поетапного впровадження довгострокових контрактів (на п'ять-сім років) на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення (насамперед міжнародних) з використанням нової системи оцінки результатів роботи підрядника на підставі кількісних показників транспортно-експлуатаційного стану, що корелюються з рівнем безпеки та споживчими характеристиками автомобільних доріг;
• застосування науково обґрунтованих методик і нормативів під час планування фінансування дорожнього господарства та переходу на середньострокове бюджетне планування;
• активізації співпраці з міжнародними фінансовими організаціями для збільшення обсягу вибірки раніше залучених кредитних коштів на розвиток автомобільних доріг;
• створення сприятливих законодавчих та організаційних умов для залучення інвесторів при будівництві й обслуговуванні автомобільних доріг на умовах концесії;
• забезпечення поетапного переходу до організації виконання дорожньо-будівельних робіт згідно з міжнародними стандартами «FIDIC» із залученням незалежних інженерів-консультантів до контролю якості робіт;
• удосконалення матеріально-технічної бази дорожнього господарства;
• активізації інноваційної та науково-технічної діяльності в дорожньому господарстві, впровадження сучасних ефективних, енерго- та ресурсозберігаючих матеріалів і технологій, що забезпечують високу якість та довговічність дорожніх та мостових конструкцій, недопущення шкідливого впливу дорожнього будівництва на навколишнє природне середовище (встановлення протишумових споруд, збереження шляхів міграції тварин, режиму охорони територій і об'єктів природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення);
• запровадження геоінформаційної системи управління автомобільними дорогами загального користування державного значення та розвиток існуючих  базових інформаційно-аналітичних комплексів (СУСП, АЕСУМ, база даних ДТП тощо).

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

Виконання Програми дасть змогу забезпечити:

• поліпшення транспортно-експлуатаційного стану понад 9,1 тис. кілометрів автомобільних доріг за основними маршрутами насамперед між обласними центрами;
• будівництво і реконструкцію понад 1 тис. кілометрів автомобільних доріг за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій та концесій згідно із сучасними європейськими стандартами з відповідною дорожньою інфраструктурою;
• право людини на вільне пересування незалежно від території проживання;
• надходження додаткових коштів від транзитних автомобільних перевезень та розвитку автомобільного туризму;
• ширше використання експортного та логістичного потенціалу України;
• стимулювання зовнішнього і внутрішнього інвестора до вкладання інвестицій у різноманітні промислові і сільськогосподарські проекти;
• зниження собівартості перевезення вантажів і пасажирів та збільшення прибутку на автомобільному транспорті у зв’язку з поліпшенням умов його експлуатації;
• економію капітальних вкладень в автомобільний транспорт у зв’язку з підвищенням продуктивності роботи автомобілів на дорогах;
• зниження втрат від ДТП, що трапляються через незадовільний стан автомобільних доріг;
• економічний ефект від зменшення негативного впливу на навколишнє середовище;
• стабільний попит на внутрішньому ринку на продукцію добувної та переробної промисловості, металургії та інших галузей економіки;
• збільшення дохідної частини бюджетів усіх рівнів за рахунок повернення коштів у вигляді податків та обов'язкових платежів;
• посилення контролю за якістю та фінансуванням доріг з боку користувачів;
• зниження рівня суб’єктивного втручання та протекціонізму в процес фінансування розвитку доріг;
• створення умов для розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення відповідно до вимог європейських і світових стандартів.

Виконання Програми сприятиме підвищенню рівня зайнятості населення. Розрахункова потреба у трудових ресурсах на виконання Програми становить близько 55 тис. робочих місць у дорожній галузі, будівельній індустрії, дорожньому машинобудуванні та сфері обслуговування об'єктів придорожньої інфраструктури.

Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми

Фінансування Програми передбачається здійснити за рахунок коштів державного бюджету, міжнародних фінансових організацій та інших джерел.

Орієнтовний обсяг фінансування, необхідний для виконання Програми, становить 268880 млн гривень, з них кошти державного бюджету - 135077 млн гривень.

Обсяг матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми, визначатиметься під час розроблення відповідних завдань і заходів.