Серед керівників місцевих дорожніх підприємств України немало талановитих управлінців та раціоналізаторів, відданих своїй справі людей, на яких, без перебільшення, тримається дорожня галузь країни. До таких керівників, зокрема, належить начальник Липовецького райавтодору ДП «Вінницький облавтодор» Петро Кицюк, який пройшов 38-річний професійний шлях від майстра до начальника філії

Щасливий випадок

Петро Кицюк народився 3 червня 1957 року в селі Вахнівка Липовецького району, що на Вінниччині, у простій селянській родині. Хлопчик змалечку спостерігав, як організовуються роботи з ремонту доріг, адже в селі був свій дорожньо-ремонтний пункт. Петро Денисович пригадує: «У дитинстві батько часто казав мені: «Вчись, синку, ось бачиш – там начальник дороги людьми керує, на машині їздить». Коли ж я вчився у восьмому класі, тато помер, мама лежала хвора, а нас у сім’ї було шестеро… Після закінчення восьмирічки вирішив вступати на агронома, але мене не взяли – не було стажу. Я продовжив ходити до школи, закінчував десятий клас, і трапилося так, що мені потрібно було занести обід до водія ДРП. Я зайшов у гараж і побачив гарно вбраного чоловіка, який приїхав на пікапі. Мені сказали, що це інженер-механік. От я і почав мріяти стати інженером-механіком та теж їздити на такій машині, адже наша сім’я жила дуже бідно».

Щоб вивчитися на механіка, Петро поїхав вступати до Барського автодорожнього технікуму. Але на цю спеціальність приймали після восьмого класу, а хлопець вже закінчив десять. Жінка з приймальної комісії підійшла до нього і запропонувала подавати документи на дорожнього майстра. Петро відмовився – дуже вже мріяв бути механіком. Пішов на зупинку, щоб повертатися додому, проте автобус щойно поїхав і наступного потрібно було чекати дві години. За цей час юнак двічі чи тричі підходив до технікуму і повертався назад. Врешті-решт набрався рішучості й здав документи на дорожнього майстра. Лише потім згадав батькові слова, адже згодом все-таки став «начальником дороги».

(Повну версію статті читайте в №3, 2017 журналу «Дорожня галузь України»)